В перший день останнього зимового місяця, церква «Дім Слави Божої» мала надзвичайно потужне кафедральне служіння . Кожне перше кафедральне служіння місяця, є особливим і урочистим – церква «Дім Слави Божої» в благоговінні об’єднується, приймаючи Причастя.
Проте, кафедральне служіння 2 лютого цього року було відмічено, ще цілим рядом приємних і цікавих подій.
Одразу, після радісного і гучного прославлення, яке служило за участі церковного євангелізаційного хору, п’ятеро братів і сестер церкви вийшли для того, щоб дати жертву подяки Богу.
Це знову були свідчення реальних чудес у житті людей з волі і при участі Бога, зокрема: сестра Альона засвідчила про те, що комунальна установа (КЖРЕП) провів капітальний ремонт її будинку – для жильців безкоштовно!, сестра ще багато перераховувала свідчень і дякувала з вірою про її успіхи в майбутньому; сестра Настя теж дякувала Богу за зцілення просто по милості, бо вона тільки знала діагноз лікарів, проте особливих дій не приймала, все віддала Господу і от лікарі діагностували абсолютне видужання; сім’я Баланецьких Івана і Оксани дякували за народження згори та членство у церкві їх донечки Роксолани, з вірою давали жертву подяки за власне житло і спасіння родини; сестра Оксана ( надзвичайно чутливо) дякувала Богу за те, що Він вірний щодо неї і Його благословіння по молитвах її і вірі надприродні, дякувала за те, що має відкриття і тепер буде докладати зусилля щоб дорослішати у Бозі.
Перед молитвою за тих хто був на сцені, пастор Роман говорив про те, що жертва подяки Богу є самим радісним служінням, бо кожен хто дякував, доносив практичні проповіді з власного життя. Кожному з нас необхідно вірити не дивлячись на реальність, бо наскільки б вона не була б складною, Той хто в нас більший і Він за нас.
Важливою частиною цього служіння стала молитва за нового члена церкви. Сестра Людмила вийшла на сцену, щоб підтвердити своє волевиявлення – стати членом нашої церкви «Дім Слави Божої». Радісні усмішки, одностайна потужна молитва пастора і церкви, а також привітання церкви, зробили цю подію незабутньою.
Наповнене, глибоке і щире поклоніння дало можливість кожному виразити Господу свою любов і подяку. Пастор Роман призвавши Божу благодать, здійснив молитву до Причасті. Роздумуючи над Голгофою, молячись, пастор Роман просив Бога наповнити силою життя, силою Духа Святого кожного хто цього прагне, і щоб кожен отримавши цю Силу отримав зцілення, звільнення, наповнився миром та Божим спокоєм. Усвідомлення досконалості Жертви Ісуса Христа дає впевненість, що наше майбутнє у найнадійніших Божих руках.
Категорії: Життя нашої Церкви
0 коментарів